Мапа безбар’єрності: як читати статуси і що робити з оцінкою свого об’єкта
Одна адреса, три погляди. Громадянин відкриває Мапу безбар’єрності, щоб знайти заклад, куди зможе зайти. Громада бачить інструмент планування. Власник об’єкта дивиться на публічний документ, який переглядають його клієнти, гості й партнери.
Станом на середину 2026 року на Мапі безбар’єрності відображено понад 75 тисяч об’єктів по всій Україні. Це цифрова платформа Мінрозвитку і компанії ЛУН. Розберемо, як формуються статуси, чому один пропущений пункт здатен знизити оцінку і що робити зі своїм статусом далі.
МАПА БЕЗБАР’ЄРНОСТІ: ЩО ЦЕ ЗА ПЛАТФОРМА І ХТО ЇЇ ВЕДЕ
Мапа безбар’єрності працює як інтерактивна геоінформаційна платформа, що показує стан доступності об’єктів фізичного оточення в Україні. Її створили у 2021 році Мінрозвитку разом із компанією ЛУН, яка стала технологічним партнером проєкту.
Мапа доступна публічно, без реєстрації, з фільтрами за регіоном, категорією об’єкта і статусом доступності. У березні 2026 року її визнали найкращою соціальною ІТ-ініціативою року, і це показник того, що Мапа сприймається вже як інфраструктурний елемент, а не тимчасове явище.
За чотири роки охоплення суттєво розширилося. Після першої великої хвилі моніторингу 2024 року на Мапу внесли понад 55 тисяч об’єктів. У 2026 році ця цифра перевищила 70 тисяч і продовжує зростати з новим циклом моніторингу, який триває з 1 червня до 31 серпня. Постанова КМУ №798 додала до переліку нові категорії: готелі, ресторани, АЗС, банки, аптеки, магазини і багатоквартирні будинки.
Крім державного моніторингу, дані на Мапу додає окремий проєкт ГО «ЛУН Місто». Його учасники самостійно нанесли понад 8700 локацій у 23 областях за власними переліками критеріїв безбар’єрності, розробленими спільно з ГО «Безбар’єрність». Тож на Мапі є два типи об’єктів: ті, що пройшли офіційну оцінку в межах моніторингу, і ті, що додані громадянською ініціативою. Обидва джерела дійсні й відображаються з відповідними позначками.
ЗЕЛЕНИЙ, ЖОВТИЙ, ЧЕРВОНИЙ: ТРИ СТАТУСИ МАПИ І ЛОГІКА ЇХ ФОРМУВАННЯ
На Мапі кожен об’єкт має один із трьох статусів: безбар’єрний, частково безбар’єрний або бар’єрний. Позначення візуальне: зелений, жовтий або червоний маркер.
Безбар’єрний (зелений)
Виконано всі обов’язкові критерії категорії. Наявні критично важливі елементи: доступний вхід, санвузол, шляхи руху, а для окремих категорій — доступні номери, столики, каси. Загальна кількість елементів близька до максимальної.
Частково безбар’єрний (жовтий)
Усі критично важливі елементи наявні, але набір додаткових неповний. Наприклад, є пандус і доступний санвузол, але бракує тактильної навігації, контрастного маркування скла або кнопки виклику. Найпоширеніша ситуація після часткового ремонту.
Бар’єрний (червоний)
Бракує хоча б одного критично важливого елемента. Це не завжди означає, що не зроблено нічого: часто виконано багато пунктів, але випав один ключовий. Наприклад, є вхід, пандус і навігація, але немає санвузла для крісла колісного.
Правило, яке варто зрозуміти власнику: якщо всі критично важливі елементи присутні, об’єкт отримує статус безбар’єрний або частково безбар’єрний. Якщо бракує хоча б одного критичного, об’єкт автоматично стає бар’єрним, незалежно від того, скільки решти пунктів виконано.
Це принципово міняє логіку. Об’єкт, де виконано 80% пунктів картки оцінки, але немає одного критичного (скажімо, доступного санвузла з категорії обов’язкових), усе одно бар’єрний. І навпаки, об’єкт із мінімальним, але повним набором критичних елементів може отримати «частково безбар’єрний» замість «бар’єрний». Оцінка ведеться за карткою, яку затвердила постанова КМУ №311, і спирається на два показники: загальну кількість наявних елементів доступності та наявність критично важливих.
ХТО ВНОСИТЬ ОБ’ЄКТИ НА МАПУ І ЯК ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ
За результатами моніторингу 2024 року на Мапі опинилися понад 3 тисячі закладів охорони здоров’я, більш ніж 11 тисяч закладів освіти, майже 8 тисяч закладів культури і дозвілля, а також тисячі об’єктів соціального і цивільного захисту, спорту, транспорту, вуличних просторів і зупинок. У 2026 році до них додаються нові категорії від постанови 798.
Порядок такий:
- Мінрозвитку формує перелік типів об’єктів на кожен рік моніторингу.
- Громади планують оцінку кожного об’єкта на своїй території.
- Обстеження проводить сертифікований фахівець з безбар’єрності разом із представниками громади і громадських організацій осіб з інвалідністю.
- Результати заносяться в електронну форму і публікуються на Мапі через технологічну платформу ЛУН.
Регіони-лідери за кількістю обстежених об’єктів — Львівська, Вінницька, Київська, Житомирська і Дніпропетровська області, по 3–5 тисяч об’єктів у кожній за один цикл.
За результатами моніторингу 2024 року лише 20% об’єктів отримали статус безбар’єрних. Найкращі показники — у закладах охорони здоров’я (43%), центрах адміністративних послуг (41%) і банках (36%). Найгірші — в об’єктах транспортної інфраструктури і закладах культури. Статистика 2026 року з’явиться пізніше.
ЯК ЗНАЙТИ СВІЙ ОБ’ЄКТ НА МАПІ
Пошук на Мапі можливий за трьома параметрами: адресою, назвою об’єкта і категорією. Фільтри обмежують пошук регіоном, містом і типом закладу.
Якщо об’єкт вносили в межах офіційного моніторингу, він з’являється з відміткою про дату і джерело оцінки. Якщо через ГО «ЛУН Місто», то з відповідним позначенням. Оцінка може оновлюватися при повторних обстеженнях, і на Мапі відображається остання актуальна.
Якщо ви не знаходите свого об’єкта, це не помилка. Просто він поки не потрапив під моніторинг і не був доданий громадською ініціативою. У 2026 році, з розширенням переліку, багато об’єктів приватного сектора з’являються там уперше.
Відкрити Мапу можна за посиланням lun.ua/misto/barrier-free або через розділ «Безбар’єрність» на сайті ЛУН.
П’ЯТЬ ПРИЧИН, ЧОМУ ВАШ ОБ’ЄКТ МІГ ОТРИМАТИ НИЗЬКИЙ СТАТУС
Аналіз реальних випадків показує кілька повторюваних причин, чому власник дізнається про «бар’єрний» статус і не розуміє, що сталося.
1. Один критичний елемент зіпсував усю оцінку
Достатньо одного відсутнього критичного пункту, щоб об’єкт із 80% виконаних вимог опинився серед «бар’єрних». Найчастіші кандидати: санвузол для МГН, відсутність пандуса чи підйомника там, де є сходи, недостатня ширина дверей у світлі.
2. Формальне трактування картки без контексту
Оцінювачі не завжди мають простір для контекстних рішень. У пам’ятці архітектури, де класичний пандус фізично неможливий, підйомник можуть урахувати, а можуть ні, залежно від того, як він задокументований. Реальна доступність тоді виявляється вищою за формальну оцінку.
3. Об’єкт справді не відповідає, а власник цього не помічав
Скляні двері без маркування, поріг у 4 см на стику плитки, доводчик із зусиллям 6 кг. Власник щодня проходить це не помічаючи. Оцінювач, який приходить уперше, бачить усе одразу.
4. Особливості історичної забудови не відображені в документації
Історична будівля може мати обмеження від управління охорони культурної спадщини. Компенсаційні рішення (підйомник, розумне пристосування) потрібно документально обґрунтувати, інакше при оцінці вони можуть не зарахуватися. Поширена ситуація в центрі великих міст.
5. Оцінка проведена давно, а покращення відбулися після неї
Об’єкт міг отримати «бар’єрний» статус у 2023 році. Після цього власник переклав сходи, встановив пандус, поручні, зробив доступний санвузол, але оцінку не оновили. На Мапі досі старий статус. Переоцінка є окремою процедурою, а не автоматичним процесом.
ЩО РОБИТИ ЗІ СТАТУСОМ «ЧАСТКОВО БЕЗБАР’ЄРНИЙ» АБО «БАР’ЄРНИЙ»
Алгоритм, який ми рекомендуємо клієнтам.
Крок 1. Отримати детальний звіт оцінки
Оцінка на Мапі показує підсумковий статус, але за ним стоїть детальний перелік із зазначенням кожного невиконаного пункту. Копію звіту можна запросити в громаді, яка проводила обстеження, або звернутися до Мінрозвитку офіційним запитом.
Крок 2. Розібрати звіт за пунктами
Кожне невиконане положення варто зіставити з відповідним пунктом ДБН, насамперед ДБН В.2.2-40:2018. Це показує, наскільки серйозне порушення і чи є простір для виправлення.
Крок 3. Розділити виправлення на три групи
Виправлення зручно розділити за складністю і бюджетом.
Швидкі
Тижні, невеликий бюджет. Контрастне маркування, заміна ручок, регулювання доводчиків, кнопка виклику, розмітка паркування, тактильні позначення на дверях.
Середні
Місяці, середній бюджет. Заміна дверей, переоблаштування тамбура, поручні, реконструкція паркувального майданчика, доопрацювання санвузла.
Капітальні
Квартал і більше, серйозний бюджет. Пандус, електромеханічний підйомник, перепланування санвузла за ДБН, ліфт у житловому будинку.
Крок 4. Виправити критичні пункти першими
Пам’ятаючи логіку статусів, саме критичні елементи визначають, буде об’єкт «бар’єрним» чи ні. Один встановлений підйомник може змінити статус з червоного на жовтий, навіть якщо решта пунктів лишається без змін.
Крок 5. Ініціювати переоцінку
Її механізм описаний у наступному розділі.
ЯК ПОДАТИ ЗАПИТ НА ПЕРЕОЦІНКУ
Мапа безбар’єрності працює не як разова фіксація стану, а як динамічний ресурс. Оцінка об’єкта може оновлюватися, якщо для цього є підстава.
Власник звертається до громади або відповідного управління міської ради, що координує моніторинг, із запитом на повторне обстеження. У запиті вказує:
- перелік виконаних робіт із доступності;
- документи, що підтверджують виконання (акти виконаних робіт, проєктну документацію змін, фотофіксацію);
- посилання на попередню оцінку і причину, з якої вона потребує оновлення.
Громада планує повторне обстеження. Воно проходить за тією ж процедурою, що й первинне: сертифікований фахівець разом із представниками громади і громадських організацій. За результатами статус на Мапі оновлюється.
Ключове перед подачею — переконатися, що всі критично важливі елементи виправлені. Інакше об’єкт лишиться «бар’єрним», навіть якщо усунено багато другорядних пунктів. Це поширена помилка: власник вкладає гроші в косметичні виправлення, ініціює переоцінку і отримує той самий статус, бо забув про санвузол чи пандус. Щоб уникнути цього, перед переоцінкою корисний незалежний аудит. Пояснюємо в наступному розділі.
ЧОМУ СТАТУС НА МАПІ МАЄ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ БІЗНЕСУ
Мапа перестає бути виключно інформаційним ресурсом. Її вплив на власника громадського об’єкта зростає з кількох напрямів.
- Публічна репутація. Мапа доступна кожному, а дані показуються за адресою в популярних сервісах: Google Maps і низка туристичних застосунків використовують її API. Червоний маркер на об’єкті обслуговування бачать потенційні клієнти.
- Туризм і міжнародна аудиторія. Іноземні гості перевіряють доступність, і для готелів це давно стандарт. У 2026 році, з розширенням туристичних потоків, це набуває значення й для ресторанів.
- Корпоративні замовники. Великі компанії під час вибору постачальника враховують дотримання політик різноманіття і доступності. Готель зі статусом «бар’єрний» на офіційній Мапі менш конкурентний у цьому сегменті.
- Тендерні переваги. У державних і муніципальних замовленнях (харчування для установ, розміщення учасників заходів) доступність часто є окремим критерієм.
- Увага контролюючих органів. Перелік об’єктів моніторингу розширюється поступово, і публічний статус на Мапі стає одним із критеріїв планової уваги до об’єктів обслуговування.
Зелений або жовтий статус на Мапі вже є частиною позиціонування об’єкта. Виправляти ситуацію варто не тому, що «закон вимагає», а тому що це впливає на клієнтів.
НЕЗАЛЕЖНИЙ АУДИТ — ВПЕВНЕНИЙ ШЛЯХ ДО ПЕРЕОЦІНКИ НА МАПІ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ
Чому незалежний експертний аудит найкорисніший саме на етапі підготовки до переоцінки. Кілька практичних причин.
- Перед подачею документів ви точно знаєте, які критичні елементи виправлені, а які потребують уваги. Це усуває ризик даремної процедури.
- Ви отримуєте прив’язку кожного порушення до конкретного пункту ДБН. Це стане в пригоді і при плануванні робіт, і при узгодженнях з органами охорони архітектурної спадщини для історичних будівель.
- Ви отримуєте план з розподілом на швидкі, середні і капітальні роботи з орієнтовною вартістю по кожній групі. Це дає змогу вкладати кошти поступово, а не одним великим платежем.
MORFAY проводить незалежні експертні аудити для власників об’єктів. Це не заміна офіційного моніторингу, а підготовча і супровідна робота, яка допомагає власнику зрозуміти реальний стан об’єкта і рухатися до кращого статусу на Мапі безбар’єрності системно.
ГОЛОВНЕ ПРО МАПУ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ
- Що це: інтерактивна публічна платформа Мінрозвитку і ЛУН з оцінками доступності понад 75 тисяч об’єктів України.
- Три статуси: безбар’єрний (зелений), частково безбар’єрний (жовтий), бар’єрний (червоний).
- Ключова логіка: об’єкт стає «бар’єрним» за відсутності хоча б одного критичного елемента, навіть якщо всі інші виконані.
- Хто вносить: сертифіковані фахівці з безбар’єрності в межах щорічного моніторингу; додатково ГО «ЛУН Місто» через власні переліки критеріїв.
- Оновлення статусу: через запит на переоцінку до громади з поданням документів про виконані роботи.
- Значення для бізнесу: публічна репутація, корпоративні замовники, туризм, тендерні переваги.
- Практичне рішення: перед переоцінкою незалежний аудит з виявленням критичних пунктів, які треба виправити першими.
ВІДПОВІДІ НА ЧАСТІ ЗАПИТАННЯ ПРО МАПУ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ
Що таке Мапа безбар’єрності?
Інтерактивна публічна платформа Мінрозвитку і компанії ЛУН, що показує стан доступності об’єктів в Україні. Станом на середину 2026 року на ній понад 75 тисяч об’єктів.
Що означають статуси на Мапі безбар’єрності?
Зелений маркер — безбар’єрний, усі критерії виконані. Жовтий — частково безбар’єрний, критичні елементи є, але набір додаткових неповний. Червоний — бар’єрний, бракує хоча б одного критичного елемента.
Чому об’єкт може отримати статус «бар’єрний», якщо виконано більшість вимог?
Бо статус залежить від критичних елементів. Якщо бракує хоча б одного критичного пункту (наприклад, доступного санвузла), об’єкт стає бар’єрним, навіть якщо виконано 80% решти вимог.
Хто вносить об’єкти на Мапу безбар’єрності?
Сертифіковані фахівці з безбар’єрності в межах щорічного моніторингу, разом із представниками громади і громадських організацій. Додатково об’єкти додає громадська ініціатива ГО «ЛУН Місто».
Як знайти свій об’єкт на Мапі?
Пошук можливий за адресою, назвою або категорією, з фільтрами за регіоном і містом. Якщо об’єкта немає, він поки не потрапив під моніторинг і не був доданий громадською ініціативою.
Як оновити статус об’єкта на Мапі?
Через запит на переоцінку до громади з переліком виконаних робіт, підтвердними документами і посиланням на попередню оцінку. Повторне обстеження проводить сертифікований фахівець.
Чи впливає статус на Мапі на бізнес?
Так. Він впливає на публічну репутацію, вибір корпоративних замовників, туристичну аудиторію і тендерні переваги. Дані Мапи показуються за адресою в популярних сервісах.
Що зробити перед подачею на переоцінку?
Переконатися, що виправлені саме критичні елементи, а не лише другорядні. Для цього корисний незалежний аудит, який показує, які критичні пункти ще потребують уваги.
ЧЕРВОНИЙ МАРКЕР МОЖНА ЗМІНИТИ — ПОЧНІТЬ ІЗ РЕАЛЬНОЇ КАРТИНИ
Незалежний аудит показує, які критичні пункти визначають ваш статус на карті безбар’єрності, і в якому порядку їх виправляти. Ви йдете на переоцінку підготовленими, а не наосліп.