Доступність аптеки для МГН: що вимагає Держлікслужба і який документ подавати
До 3 листопада 2026 року кожен ліцензіат, який провадить роздрібну торгівлю лікарськими засобами, має подати до Держлікслужби Відомості про доступність місць провадження господарської діяльності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Це не нова вимога до самих приміщень, обов’язок створити умови доступності діяв і раніше. Нове інше: тепер його виконання треба підтвердити документально, за встановленою формою, по кожній аптеці окремо.
Для мережі з десяти аптек це десять комплектів відомостей. І перед тим, як їх подати, варто розуміти, що саме буде в них зафіксовано, бо Держлікслужба вже сформулювала свою позицію щодо того, які рішення вимогу закривають, а які ні. Зокрема, найпоширеніше «рішення» українських аптек, кнопка виклику фармацевта біля входу, офіційно не визнається елементом доступності.
Розберемо, звідки взялася вимога, що саме перевіряють, які невідповідності трапляються найчастіше і що встигнути за два місяці, які залишились.
ВИМОГА ЛІЦЕНЗІЙНИХ УМОВ І ЩО ЗМІНИЛОСЯ
Базова вимога діє з 2016 року
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами затверджені постановою Кабінету Міністрів України №929 від 30 листопада 2016 року.
Їхній пункт 165 формулює вимогу прямо: ліцензіат, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, створює необхідні умови для доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів.
Тобто сама вимога не є новиною. Вона діє роками, і аптеки, які проходили перевірки, з нею стикалися.
Що змінила постанова №275
Постанова КМУ №275 від 2 березня 2026 року, чинна з 3 травня 2026 року, доповнила Ліцензійні умови новим підпунктом 4 пункту 7. Тепер до переліку документів, які ліцензіат подає до органу ліцензування, входять відомості про доступність місць провадження господарської діяльності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення за формою, наведеною у додатку 30.
Ключова зміна не в змісті вимоги, а в механізмі контролю. Раніше доступність перевірялася під час перевірок, вибірково, за графіком, не в кожній аптеці щороку. Тепер кожен ліцензіат самостійно подає відомості по кожному місцю провадження діяльності, і ці дані потрапляють до Держлікслужби централізовано.
Строк подання
Ліцензіати мають подати Відомості за додатком 30 не пізніше ніж через шість місяців після набрання чинності постановою №275.
Постанова набрала чинності 3 травня 2026 року. Отже, граничний строк, 3 листопада 2026 року.
Це стосується всіх діючих ліцензіатів, а не лише тих, хто зараз отримує ліцензію або відкриває нові точки.
ЩО ПЕРЕВІРЯЮТЬ: ПОЗИЦІЯ ДЕРЖЛІКСЛУЖБИ І ТЕХНІЧНА БАЗА
ДБН як технічне наповнення вимоги
Ліцензійні умови не містять власного переліку параметрів доступності. Вони посилаються на державні будівельні норми, а це ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» у чинній редакції зі Змінами №1, 2 і 3.
Тобто ланцюжок такий: ліцензійні умови вимагають доступності, зміст доступності визначає ДБН, відповідність ДБН встановлюється обстеженням з фактичними замірами.
Держлікслужба у своїх роз’ясненнях трактує це однозначно: якщо необхідні умови для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщення аптечного закладу не створені або не відповідають ДБН В.2.2-40:2018, ліцензіат зобов’язаний вжити заходів щодо приведення їх у відповідність, зокрема шляхом реконструкції та/або технічного переоснащення.
Формулювання жорстке. Воно не передбачає варіанту «залишити як є, бо технічно складно».
Кнопка виклику не є елементом доступності
Це найважливіша практична деталь, і вона закриває найпоширенішу конструкцію в українському аптечному ритейлі.
Стандартне «рішення» виглядає так: аптека розташована на першому поверсі житлового будинку, вхід має три сходинки, пандуса немає. Біля входу встановлено кнопку дзвінка з табличкою «Виклик фармацевта». За задумом, людина з інвалідністю натискає кнопку, фармацевт виходить, обслуговує на вулиці.
Держлікслужба прямо зазначила, що кнопка дзвінка виклику співробітника суб’єкта господарювання не може бути елементом доступності його приміщення для потреб МГН і не є «розумним пристосуванням».
Логіка позиції зрозуміла з самої концепції розумного пристосування: воно передбачає адаптацію середовища так, щоб людина могла скористатися послугою самостійно і на рівних умовах з іншими. Обслуговування на вулиці цих умов не забезпечує: людина не бачить вітрини, не може ознайомитися з асортиментом, не має приватності при консультації щодо власного здоров’я, залежить від готовності персоналу вийти.
Практичний наслідок: якщо доступність вашої аптеки тримається на кнопці біля входу, вимогу не виконано. І у Відомостях за додатком 30 це доведеться відобразити.
Вузли, які оцінюються
Обстеження аптечного закладу охоплює повний маршрут відвідувача:
- Підхід і вхід — перепад висот, пандус або підйомник, вхідна площадка, двері, поріг.
- Торговий зал — ширина проходів між обладнанням, зона розвороту, покриття підлоги.
- Зона обслуговування — висота прилавка або каси, можливість під’їзду крісла колісного.
- Інформаційне забезпечення — навігація, читабельність цінників і вивісок, контрастність.
- Санвузол — якщо він передбачений для відвідувачів.
- Паркування — за наявності власного майданчика.
Кожен вузол має конкретні числові параметри в ДБН, і саме вони фіксуються при обстеженні.
АПТЕЧНИЙ ПУНКТ: ЧОМУ ПИТАННЯ СТАВИТЬСЯ ІНАКШЕ
Аптечний пункт не самостійний заклад, а структурний підрозділ аптеки, який створюється в закладах охорони здоров’я. Це визначає особливості підходу до доступності.
Розподіл відповідальності
Аптечний пункт розташований усередині чужої будівлі, поліклініки, лікарні, медичного центру. Це означає, що маршрут відвідувача складається з двох частин.
Зовнішня частина — вхід у будівлю закладу охорони здоров’я, вестибюль, коридори, вертикальні комунікації, санвузол. Це зона відповідальності закладу-господаря, а не аптечного пункту.
Внутрішня частина — власне приміщення аптечного пункту: ширина входу, проходи, висота прилавка, зона обслуговування. Це зона відповідальності ліцензіата.
Чому це не звільняє від вимоги
Тут криється нюанс, який часто трактують хибно. Розташування в чужій будівлі не скасовує обов’язку ліцензіата забезпечити доступність місця провадження власної діяльності. Воно лише змінює обсяг і адресата робіт.
Практично це означає: якщо вхід у поліклініку недоступний, аптечний пункт усередині неї теж фактично недоступний. Ліцензіат не може перебудувати чужий вхід, але може і має:
- зафіксувати фактичний стан маршруту у відомостях;
- звернутися до закладу-господаря щодо приведення спільних частин у відповідність;
- забезпечити доступність тієї частини маршруту, яка перебуває в його зоні.
Додатковий чинник на користь такого звернення: заклади охорони здоров’я з 8 січня 2026 року самі перебувають під аналогічною вимогою за ліцензійними умовами медичної практики. Тобто заклад-господар має власний обов’язок забезпечити доступність, і звернення аптечного пункту потрапляє в його інтерес. Детально про цю вимогу в статті про доступність приміщення для ліцензії на медичну практику.
Що перевіряти в аптечному пункті
Внутрішні параметри залишаються тими самими, що для аптеки:
- ширина входу в приміщення пункту — не менше 0,8 м у світлі при реконструкції, 0,9 м при новому будівництві;
- відсутність порога вище 2 см на вході в пункт;
- зона розвороту крісла колісного Ø 1,5 м перед прилавком;
- ділянка прилавка зниженої висоти — не більше 0,85 м;
- ширина проходів у торговій зоні — не менше 1,2 м.
ТИПОВІ НЕВІДПОВІДНОСТІ В АПТЕКАХ
Аптеки в Україні здебільшого розміщені у пристосованих приміщеннях, перших поверхах житлових будинків, вбудовано-прибудованих блоках, приміщеннях колишніх магазинів. Це визначає характер типових проблем.
Вхід із рівня тротуару та перепад висот
Найпоширеніша і найдорожча в усуненні невідповідність.
Перший поверх житлового будинку піднятий над рівнем тротуару зазвичай на 30–60 см, це від двох до чотирьох сходинок. Пандус нормативного ухилу 8% при перепаді 45 см потребує 5,6 м похилої частини плюс майданчики зверху і знизу по 1,5 м. Разом понад 8 метрів конструкції.
На тротуарі шириною 2–3 метри такого простору немає. Влаштувати пандус уздовж фасаду теж не завжди можливо: він перекриє прохід іншим пішоходам, а це окреме порушення.
Що з цим роблять на практиці:
- вертикальний підйомник — займає близько 1,5 × 1,2 м, працює від побутової мережі, встановлюється на ґанку. Це рішення для випадків, коли пандус не вміщується геометрично;
- перенесення входу — якщо приміщення має другий вихід з боку двору або торця, де рівень нижчий;
- зниження рівня підлоги вхідної зони — можливо не завжди, потребує проєктного рішення;
- пандус з площадкою на тротуарі — за погодженням з місцевою владою щодо використання прилеглої території.
Що не є рішенням: відкидний металевий пандус-апарель, який зберігається всередині і виноситься на прохання. Він не є стаціонарним елементом доступності і, як і кнопка виклику, не забезпечує самостійного користування.
Ширина проходів між торговим обладнанням
Друга за поширеністю проблема, і значно дешевша в усуненні.
Норматив ширини проходу на шляху руху маломобільних груп у торговому залі не менше 1,2 м при односторонньому русі. Для зони, де потрібен розворот крісла колісного, коло діаметром 1,5 м.
Фактично в аптеках трапляється: проходи 0,8–1,0 м між стелажами відкритої викладки; звуження до 0,6–0,7 м у місцях, де стоять додаткові стійки з акційним товаром, холодильники, кошики, рекламні конструкції; відсутність зони розвороту перед прилавком, відвідувач у кріслі колісному може під’їхати, але не може розвернутися і мусить виїжджати заднім ходом.
Ця група невідповідностей виправляється перестановкою обладнання, а не будівельними роботами. Часто достатньо прибрати одну проміжну стійку і змістити холодильник, щоб отримати нормативні 1,2 м. Це найдешевша частина приведення аптеки у відповідність, і саме її найчастіше не помічають, бо обладнання розставляли за логікою торгової викладки, а не маршруту.
Висота прилавка й зона обслуговування
Прилавок, точка, де відбувається сама послуга. І саме тут формальна доступність найчастіше розходиться з фактичною.
Стандартна аптечна стійка має висоту 1,1–1,2 м. Це зручно для фармацевта, який працює стоячи, і для відвідувача, який стоїть. Для людини у кріслі колісному стільниця опиняється на рівні підборіддя. Розкласти документи, роздивитися товар, підписати щось, неможливо.
Норматив: ділянка стійки зниженої висоти, не більше 0,85 м від підлоги, з вільним простором під стільницею для колін. Мінімальна ширина такої ділянки, від 0,9 м.
Що заважає на практиці:
- суцільний закритий цоколь стійки, під який не заходять коліна;
- вітрина з товаром під стільницею на всю висоту;
- касовий термінал і POS-обладнання, розміщені так, що зайняли єдину знижену ділянку;
- захисне скло, яке опускається до рівня стільниці і не має вікна видачі на доступній висоті.
Виправлення тут зазвичай середнє за складністю: часткова переробка секції стійки або заміна одного модуля. Не капітальні роботи, але й не перестановка меблів.
Санвузол
Якщо в аптеці передбачений санвузол для відвідувачів, на нього поширюються загальні вимоги: габарити від 1,8 × 2,1 м, двері 0,9 м із відчиненням назовні, поручні, висота унітаза 46–48 см, раковина не вище 80 см. Детально в статті про санвузол для МГН.
У більшості аптек санвузол призначений тільки для персоналу і не є частиною обслуговування відвідувачів, тоді вимога до нього не застосовується. Але це має бути очевидним із організації приміщення, а не з усної заяви.
МЕРЕЖА АПТЕК: СКІЛЬКИ ДОКУМЕНТІВ ПОТРІБНО
Вимога прив’язана до місця провадження господарської діяльності, а не до юридичної особи. Відомості за додатком 30 подаються по кожній адресі окремо.
Для мережевого аптечного бізнесу це означає прямий множник: скільки точок, стільки комплектів відомостей. Мережа з дванадцяти аптек подає дванадцять комплектів, і кожен має спиратися на фактичний стан конкретного приміщення.
Чому не можна зробити один документ на мережу
Аптеки мережі майже ніколи не однакові за станом доступності. Типова картина при обстеженні мережі середнього розміру:
- дві-три точки у нових торгових центрах — доступність забезпечена проєктом будівлі, потрібна лише перевірка внутрішніх параметрів;
- більшість точок у пристосованих приміщеннях перших поверхів — перепад висот на вході, вузькі проходи, висока стійка;
- одна-дві точки в історичній забудові — обмеження щодо зміни фасаду, потрібне компромісне рішення;
- один-два аптечні пункти в закладах охорони здоров’я — розподілена відповідальність із закладом-господарем.
Кожна група потребує окремого підходу, і бюджети виправлень різняться в рази.
Як це організувати економно
Практика показує, що для мережі раціональна послідовність така:
- Суцільне обстеження всіх точок. Це дає зведену картину і дозволяє одразу побачити, які точки в нормі, а які потребують робіт. Обстеження одного об’єкта займає кілька годин, і при роботі по місту виїзди групуються за районами.
- Сортування за критичністю і вартістю. Точки поділяються на три групи: ті, де все в нормі (подаємо відомості одразу); ті, де потрібні дрібні виправлення (перестановка обладнання, зниження ділянки прилавка, тижні); ті, де потрібне проєктне рішення (підйомник, перенесення входу, місяці).
- Швидкі виправлення в першу чергу. Часто виявляється, що половина точок переходить у категорію відповідних після перестановки обладнання і переробки однієї секції стійки. Це змінює загальну картину по мережі і зменшує обсяг капітальних робіт.
- Планування капітальних робіт за межами строку подання. Точки, які потребують підйомника або перебудови входу, не встигнути привести у відповідність за два місяці. Але наявність обстеження, проєктного рішення і плану робіт із строками, суттєво інша позиція, ніж відсутність будь-яких дій.
ЩО ВСТИГНУТИ ДО 3 ЛИСТОПАДА
Два місяці, реальний строк для того, щоб пройти обстеження, закрити швидкі позиції і подати відомості з опорою на фактичні дані.
- Тиждень 1–2. Обстеження. Виїзд на об’єкти, фактичні заміри по всіх вузлах маршруту, фотофіксація, перелік невідповідностей з посиланням на конкретні пункти ДБН. Для мережі, послідовно, з групуванням за районами.
- Тиждень 3. Сортування і рішення. Класифікація невідповідностей за критичністю, розрахунок обсягу і вартості робіт, визначення того, що робиться зараз, а що виноситься в план.
- Тижні 4–7. Швидкі виправлення. Перестановка торгового обладнання для отримання нормативних проходів, переробка секції прилавка, контрастне маркування скляних поверхонь, заміна круглих ручок на важільні, регулювання доводчиків, нанесення розмітки на паркомісці. Ці роботи не потребують проєктної документації.
- Тиждень 8. Повторна перевірка і оформлення. Контрольні заміри після виправлень, фіксація фактичного стану, підготовка даних для заповнення відомостей за додатком 30.
Для точок, де потрібні капітальні роботи, паралельно готується проєктне рішення і план з реальними строками виконання.
Одне застереження
Відомості відображають фактичний стан приміщення. Обстеження і документ не роблять аптеку доступною, вони фіксують, наскільки вона доступна зараз.
Тому логіка «замовимо документ, і питання закриється» тут не працює. Працює інша: спершу зрозуміти реальний стан, закрити те, що можна закрити швидко, і подавати відомості, спираючись на вже виправлений стан, а не на початковий. Про це докладніше в статті про висновок про доступність приміщення.
З ЧОГО ПОЧАТИ
Для однієї аптеки перший крок, обстеження приміщення з вимірювальним обладнанням і повний перелік невідповідностей з прив’язкою до пунктів ДБН. Це кілька годин роботи і чітке розуміння, що потрібно виправити до подання відомостей і скільки це коштує.
Для мережі, суцільне обстеження всіх точок зі зведеною таблицею: які об’єкти в нормі, де достатньо перестановки обладнання, а де потрібне проєктне рішення. Така таблиця дає керівництву мережі підставу для рішення про бюджет і черговість, а не загальне уявлення про проблему.
MORFAY проводить обстеження аптечних закладів: фактичні заміри по всіх вузлах маршруту відвідувача, фотофіксація, посилання на конкретні пункти ДБН В.2.2-40:2018, класифікація невідповідностей за критичністю та перелік робіт з розподілом на швидкі, середні й капітальні. Для мереж, зведена відомість по всіх точках із порівнянням обсягів.
КОРОТКО: ДОСТУПНІСТЬ АПТЕКИ ДЛЯ МГН
- Базова вимога: пункт 165 Ліцензійних умов (постанова КМУ №929 від 30.11.2016), ліцензіат створює умови доступності для осіб з інвалідністю та інших МГН відповідно до державних будівельних норм.
- Що змінилося: постанова КМУ №275 від 02.03.2026, чинна з 03.05.2026, зобов’язала подавати Відомості про доступність за формою додатка 30.
- Строк подання: до 3 листопада 2026 року.
- Технічна база: ДБН В.2.2-40:2018 у чинній редакції зі Змінами №1, 2, 3.
- Позиція Держлікслужби: кнопка дзвінка виклику співробітника не є елементом доступності і не є розумним пристосуванням.
- За невідповідності: ліцензіат зобов’язаний привести приміщення у відповідність, зокрема шляхом реконструкції та технічного переоснащення.
- Аптечний пункт: відповідальність розподіляється між ліцензіатом (внутрішні параметри) і закладом охорони здоров’я (вхід, спільні частини).
- Мережа: відомості подаються за кожним місцем провадження діяльності окремо.
- Типові невідповідності: перепад висот на вході, проходи вужче 1,2 м, прилавок без ділянки висотою до 0,85 м.
ВІДПОВІДІ НА ЧАСТІ ЗАПИТАННЯ ПРО ДОСТУПНІСТЬ АПТЕКИ
До якого числа треба подати відомості про доступність аптеки?
До 3 листопада 2026 року. Строк відлічується як шість місяців від набрання чинності постановою КМУ №275, яка діє з 3 травня 2026 року.
Чи достатньо кнопки виклику фармацевта біля входу?
Ні. Держлікслужба прямо зазначила, що кнопка дзвінка не є елементом доступності і не є розумним пристосуванням, бо не забезпечує самостійного користування послугою на рівних умовах.
Хто відповідає за доступність аптечного пункту в поліклініці?
Відповідальність розподіляється: ліцензіат відповідає за внутрішні параметри пункту, заклад охорони здоров’я, за вхід і спільні частини будівлі. Розташування в чужій будівлі не звільняє ліцензіата від вимоги.
Чи потрібно подавати окремі відомості для кожної аптеки мережі?
Так. Вимога прив’язана до місця провадження діяльності, а не до юридичної особи. Мережа з дванадцяти аптек подає дванадцять окремих комплектів відомостей.
Які невідповідності найчастіше трапляються в аптеках?
Перепад висот на вході без пандуса, проходи вужче нормативних 1,2 м між торговим обладнанням і прилавок без ділянки зниженої висоти до 0,85 м.
Що буде, якщо не привести аптеку у відповідність?
Держлікслужба вимагає від ліцензіата вжити заходів щодо приведення приміщення у відповідність, зокрема шляхом реконструкції або технічного переоснащення. Формулювання не залишає варіанту просто зафіксувати невідповідність без дій.
ДВА МІСЯЦІ ДО СТРОКУ — ЧАС ДІЯТИ, А НЕ ЧЕКАТИ
Обстеження показує реальний стан аптеки і те, що можна виправити швидко, ще до 3 листопада. Краще подати відомості на підставі виправленого стану, ніж на підставі кнопки, яка вже не рахується.